Логопедична служба
ГРАФІК РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ – ЛОГОПЕДА НА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
НАПЕРЕДОДНІ ВСТУПУ ДО ШКОЛИ
Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини шостого року життя
До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання стають більш повними та точними. В мовленні з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал, з яких вони зроблені (паперовий літак, дерев’яний стіл).
Дитина використовує синоніми та антоніми, порівняння, утворює споріднені слова.
В цьому віці діти самостійно:
· переказують казки, оповідання, легенди; вивчають тематичні вірші;
· послідовно і логічно складають розповіді – описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (10-15 речень) з опорою на малюнок та по пам’яті, що говорить про оволодіння одним із найважчих видів мовлення – монологічним мовленням;
· ведуть діалог невимушено і на запропоновані теми, використовуючи традиційні мовні репліки;
· відповідають на запитання, що починаються з "коли"; повторюють речення з одинадцяти-дванадцяти слів;
· висловлюються, використовуючи складні речення типу «Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу»; в мовленні правильно узгоджують іменники з іншими частинами мови та з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під);
· складають речення за вказівкою; виділяють послідовність слів у реченні, складів і звуків у словах; визначають наголос, голосні, м’які та тверді приголосні звуки;
· оволодівають різною складністю складової структури слів: не пропускають склади, не переставляють їх місцями;
· у цьому віці діти вже правильно вимовляють шиплячі звуки [ш, ж, ч] та звуки [л, л’, р, р’]. Але у деяких дітей ще можуть спостерігатися заміни складних звуків [л, л’, р, р’] або спотворення їх правильної вимови.
ЗНАЧЕННЯ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ ДЛЯ ВПРАВНОГО МОВЛЕННЯ
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.
Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
· згинання пальців у кулак та їх розгинання;
· почергове виконання рухів рукою: кулак – ребро – долоня;
· почергова зміна положення рук: ліва рука – кулак, права – долоня; згодом навпаки: права рука – кулак, ліва – долоня;
· розкладання ґудзиків, паличок, насіння за поданим зразком;
· нанизування намиста, кілець, ґудзиків на нитку (основу);
· пришивання, застібання та розстібання ґудзиків; плетення коси;
· ігри з мозаїкою, будівельним матеріалом, конструювання, складання пазлів (за зразком, по пам’яті та за уявою);
· малювання у повітрі;
· ігри з піском, водою;
· малювання, розфарбовування, штрихування;
· вирізання ножицями;
· закручування шурупів, гайки;
· зав’язування вузликів на мотузці;
· плескання в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЗВУКОВИМОВИ
Артикуляційні вправи доцільно виконувати щодня 2 рази на день по 5 раз кожну. Вони не повинні набридати дитині та спричиняти її перевтому (за один раз виконується 2-3 вправи).